Тема 1.

Питання 1. Функції філософії

Онтологічна функція – формування у особистості цілісного уявлення про світ, про світобудову і його будову. Вона вирішує проблему, яким є світ сам по собі, безвідносно до людини, людських форм пізнання, в яких він (світ) дається людині, яка його природа, сутність, структура. До онтологічних включається і проблема людського буття, його залежності від зовнішніх факторів, під якими мають на увазі як природні, так і надприродні чинники.

Пізнавальна (гносеологічна) функція – полягає в тому, що вона, орієнтуючи пізнавальні прагнення людини на пізнання природи і сутності світу, природи та сутності самої людини, загальної структури світу, зв’язків і законів його розвитку, з одного боку, озброює людей знанням про світ, людину, про зв’язки і закони, а з іншого – здійснює вплив на кожну форму суспільної свідомості, детермінуючи необхідність для кожної з них (в своїй сфері) усвідомлювати дійсність крізь призму відношення “людина – світ”.

Світоглядна функція – сприяє формуванню цілісності картини світу, уявлень про його пристрій, місце людини в нім, принципів взаємодії з навколишнім світом. Світоглядна функція філософії полягає в тому, що, даючи людям загальний, цілісний погляд на світ, філософія дозволяє людині визначити своє місце і роль в цьому світі, робить його свідомим учасником цього процесу, ставить перед ним загальнолюдські цілі і завдання соціального прогресу. Ядро світогляду становлять цінності – це феномени людської культури, що виступають як фактори вибору.

Методологічна функція – відіграє роль загального методу, цілісної сукупності орієнтирів як практично-перетворювальної, так і пізнавальної діяльності. Осмислюючи й обґрунтовуючи стратегію щодо реалізації людських ідеалів, формуючи принципи їх досягнення, філософія цим самим виконує методологічну роль. Процес пізнання й практичної діяльності може дати належний ефект, лише будучи відповідно упорядкованим і організованим. Якщо на перших порах секрети такої упорядкованості залишалися поза увагою людей, то в подальшому вони виділяються в спеціальний предмет раціонального пізнання і фіксуються як система соціально апробованих правил, нормативів пізнання і діяльності. Пізніше методологія стає предметом спеціальної теоретичної рефлексії, формою якої виступає, передусім, філософське осмислення принципів організації і регуляції пізнавальної діяльності, виділення в ній умов, структури й змісту знання, а також шляхів, що ведуть до істини.

Аксіологічна функція – вказує на місце цінностей у житті, на структуру ціннісного світу, тобто на зв’язок різних цінностей між собою, зв’язок із соціальними й культурними факторами та структурою особистості. Вона досліджує моральне й естетичне ставлення людини до дійсності;

Культурно-виховна функція – показує, що оволодіння філософськими знаннями, філософським мисленням сприяє формуванню в людини потреб і прагнень до раціонального розуміння світу й самої себе, свідомого визначення свого місця в світі, своїх найвищих цінностей, ідеалів, життєвих орієнтацій і цілей, сенсу життя;

Питання 2. Типи світогляду їх характеристика

Є “мир” і є “людина”. Можна вивчати “мир”, можна вивчати “людини”, але можна вивчати три предмети: “світ”, “людини” і їх “ставлення”. Це і є сукупний предмет всіх типів світогляду (Л. Зеленов).

Через означену систему можна характеризувати шість типів світогляду:

– Міфологічне – символічне світогляд;

– Релігійне – догматичне світогляд;

– Народне – традиційне, тобто засноване на народній свідомості, народної психології та історичних традиціях;

– Художнє (мистецтво) – образне світогляд;

– Наукове – помологічними світогляд;

– Філософське – концептуальне світогляд.

Міфологія – символічне світогляд, система символів, представлення реального як ірреального. Вона народилася разом з людством і є першою синкретичної (архаїчно з’єднаної) формою духовного освоєння світу і людини в їх багатогранних відносинах та зв’язку. Теоретичне відображення міфологічного матеріалу досить багате – міфи, легенди, казки, сказання, билини, прислів’я, приказки, тобто символічні форми освоєння вічнолюдської реальності людиною. Специфіка міфологічного світогляду в тому, що природне представляється як людське, а людське як природне. Міфологія – початкова стадія буття людства, донаукова, дорелігіозному, дофілософських форм духовного освоєння системи “універсум – людина”.

Релігія – догматичне світогляд, новий рівень світогляду слідом за міфологією, це система догм, постулатів, прийнятих на віру, це фіксація надприродного в системі “універсум – людина”. Релігія базується на вірі, тому що не прагне доводити і навіть являти, що неминуче додає всім положенням релігії характер догм, а сама вона постає як система догматів.

Народна свідомість – традиційний світогляд, система традицій, фіксація історично вічних цінностей в даній системі через призму життєвого досвіду.

Мистецтво – образне світогляд, система образів, відображення системи »не Я – Я” в образній формі. Образ, образне моделювання, образне відображення в мистецтві – це відображення життя у формах самого життя (Н.Г. Чернишевський). Поняття “образу” також важливо для мистецтва, як поняття “символу” для міфології або “догми” в релігії. Відхід від образа, трансформація образних побудов в мистецтві в різних напрямках модернізму і постмодерну – це художнє експериментування, хоча і досить цікаве. Іноді й модерн дає поштовх до створення нового образу, який поступово входить у повсякденне життя як факт буття.

Наука – помологічними світогляд (грец. Потів – закон), система законів, відображення закономірного в системі “універсум – людина”. Даний тип світогляду чи мироосвоения досить точний через призму конкретної науки – математики, фізики, хімії, анатомії, фізіології, психології, політології та інших.

Філософія – концептуальне світогляд, мироосвоения, система концепцій, понятійно-змістовне, аналітичне осмислення системи “універсум – людина”.

Головне для філософа – НЕ продукувати символи, які не постулювати догми, не затверджувати традиції, що не творити образи, не відкривати закони, а формулювати, будувати, генерувати концепції: концепцію універсуму, концепцію соціуму, концепцію суспільства, концепцію особистості, концепцію науки, концепцію оборони, концепцію громадської безпеки, концепцію релігії, концепцію сім’ї тощо

Безкоштовно

Дізнайтеся вартість навчальної роботи онлайн

Інформація про роботу



Ваші дані