Як написати статтю в міжнародний журнал?

03.06.2023

Журнали Scopus і Web of Science

Scopus і Web of Science– це міжнародні «індекси цитування» або по іншому «бази даних цитування». Розглядаючи їх з точки зору складу включаються в них матеріалів, ми відносимо їх до реферативних баз даних, а з точки зору вирішуваних завдань і функцій – до

«Аналітичних інформаційних систем». Грунтуючись на обробці даних з наукових журналів та інших видань, Scopus і Web of Science отримують статистичні та аналітичні показники публікацій і їх цитування, які використовують для оцінки якості наукової діяльності організацій, наукових груп і окремих вчених, а також для підготовки рейтингів організацій в національному і міжнародному масштабах.

За тематичним наповненням Scopus і Web of Science відносяться до категорії мультидисциплінарних, що охоплюють практично всі галузі знань. Дані бази наукового цитування дають можливість оперативно отримувати бібліометрична інформацію за різними показниками – країнам, журналам, організаціям, предметним областям і т.д. Ось чому так важливі публікації в журналах, індексованих Scopus і Web of Science.

Імпакт-фактор статті

Зараз все частіше в науковому середовищі можна почути розмови про імпакт-фактор. Що це таке, і чому будь-який поважаючий себе вчений не повинен про нього забувати? Імпакт-фактор необхідно враховувати, перш за все, науковому журналу, оскільки це формальний чисельний показник його важливості. Розраховується імпакт-фактор наукового журналу щороку базою наукового цитування Web of Science. Імпакт-фактор показує, скільки разів в середньому цитується кожна опублікована в журналі стаття протягом двох наступних років після її виходу. Чи не складає труднощів зрозуміти, яке саме значення для авторів наукових статей має імпакт-фактор журналу, в якому статті публікуються, оскільки цей показник безпосередньо впливає на міжнародний науковий статус авторів конкретного наукового видання.

Оформлення наукової статті згідно з міжнародними правилами та вимогами конкретного журналу

Подаючи свою наукову статтю в міжнародний журнал, індексований Scopus або Web of Science, автор повинен пам’ятати про те, що основними користувачами цих систем виступають англомовні або англомовні користувачі. Весь інтерфейс індексів, і вся реферативна інформація – назва статті, анотація, ключові слова, назва організації, до якої приписаний автор і т.д. – повинна бути представлена англійською мовою. Дані, що не переводяться на англійську мову (це, перш за все, прізвища авторів і список літератури) повинні бути представлені на латиниці (романський алфавіт). Тут величезну роль грає грамотне подання необхідних даних в одній з прийнятих міжнародних систем транслітерації. Якщо ж основний блок статті на англійську мову не перекладений, а представлений повністю російською, то завдання автора грамотно поєднувати російськомовну і англомовну складові журналу, правильно форматувати свою статтю, щоб англомовну частину можна було легко знайти і виділити. Один з ключових моментів, які необхідно враховувати при подачі наукової статті для публікації в журналах, індексується Scopus і Web of Science, це якість англомовної анотації, яка оцінюється за змістом, обсягом і мови. Для потенційних читачів російськомовної статті анотація – єдине джерело інформації про її зміст. яка оцінюється за змістом, обсягом і мови. Для потенційних читачів російськомовної статті анотація – єдине джерело інформації про її зміст. яка оцінюється за змістом, обсягом і мови. Для потенційних читачів російськомовної статті анотація – єдине джерело інформації про її зміст.

Публікація наукових статей в журналах БД Scopus

Публікації в зарубіжних журналах необхідні для:

підвищення наукової кваліфікації вченого (для себе);
підвищення наукового статусу в науковому співтоваристві, спочатку – в Україні, потім (в разі успіху) – за кордоном; як результат – кар’єрне зростання;
поліпшення «видимості» (visibility) і «доступності» (availability) Ваших наукових розробок шляхом потрапляння публікацій в міжнародні індекси (БД) цитування – Web of Science, Scopus;
розширення поля наукової діяльності завдяки знайомству із зарубіжними колегами, які зацікавилися вашими роботами;
підвищення результативності наукової діяльності для себе за показниками активністю публікацій – кількості публікацій та їх цитування, як результат – матеріальне заохочення від організації і кар’єрний ріст;
підвищення рейтингу організації – університету, НДІ, компанії за цими показниками;
розширення присутності країни в міжнародному науковому співтоваристві, зміцнення позицій України

Наукова робота не має цінності, якщо її ніхто не прочитав, не використав і не процитував.

Сильна стаття:

це зрозуміла, корисна і викликає інтерес робота;
представлена і вибудувана логічно;
редактори і рецензенти можуть легко зрозуміти і оцінити науковий сенс роботи.

Що потрібно для підвищення цитованості Ваших статей?

Виконувати вимоги журналів, які готуються в зарубіжні індекси цитування або вже включених в них;
Публікуватися в зарубіжних журналах, включених в індекси цитування;
Мати спільні проекти із зарубіжними колегами і публікуватися разом з ними.

Як вибрати журнал для публікації?

Наукова робота не є закінченою, поки не будуть опубліковані її результати. Важливо представити інформацію про результати досліджень широкому науковому співтовариству, що внесе вклад в «скарбничку» знань, що допоможе іншим вченим в інтерпретації їх власних експериментів. В результаті публікації знайдуть цитованість, можуть надійти запрошення на конференції та симпозіуми, на рецензування рукописів, зростуть шанси отримання грантової підтримки своїх досліджень.

При виборі журналу SCOPUS для публікації статті дуже важливо орієнтуватися на імпакт-фактор, оскільки, чим він вищий, тим більше шансів цитування опублікованої в ньому статті. З іншого боку, ймовірність бути прийнятою статті в такому журналі невелика. На перших кроках можна подавати рукописи в журнали з не дуже високим імпакт-фактором, де статті також рецензуються і автору висилаються зауваження і рекомендації для доопрацювання статті. Так, з кожною статтею зростає професіоналізм і поліпшується якість поданих рукописів як у використанні професійної англійської мови, так і відповідно до вимог зарубіжних журналів.

В першу чергу потрібно вибрати:

які журнали читаєте, там і публікуєте:
необхідно читати англійською мовою журнали провідних видавництв (Elsevier, Springer, Wiley, Taylor & Francis, OUP, CUP, AIP, APS, Nature, Science, журнали спеціалізованих видавництв і товариств, доступні організації і т.д.). Значна частина журналів цих видавництв мають досить високі показники цитованості і, в основному, доступні університетам і НДІ, завдяки підтримки РФФД і Міністерства освіти та науки РФ;
шукати журнали по темі в індекси цитування – в Scopus, Web of Science;
вибираєш журнали з цих БД на основі даних про їхній рівень цитованості – по імпакт фактору з JCR (Journal Citation Reports – Web of Science) або SJR (Scimago Journals Ranking – Scopus).

Основна вимога – якість статті!

Оригінальність – нове в предметної області, методах або результатах;
Відповідність чинному знання і його розширення;
Наукова методологія – достовірність і об’єктивність висновків;
Ясність викладу, структурованість матеріалу і якість написання;
Грунтовна, логічно викладена аргументація;
Теоретичне і практичне значення;
Новизна і доречність посилань;
Міжнародний / Глобальний підхід;
Суворе дотримання редакційних рамок і завдань журналу;
Гарне назва, ключові слова і добре написаний реферат / анотація.

Назва статті, авторське резюме (анотація), ключові слова і список літератури – найважливіші частини статті

Використовуйте лаконічну описову назву, що містить основні ключові слова теми публікації (найкраще читаються і цитуються статті з назвою з 6-10 слів, дуже довгі – найгірше);
Складіть ясну і повну анотацію, що містить основні ключові слова і відповідну вимогам журналу за частиною змісту і обсягу роботи;
Використовуйте релевантні і відомі для зарубіжних колег ключові слова;
Зробіть свої посилання повними і правильними – це життєво важливо при їх індексації в БД цитування; якісні посилання – показник рівня статті!
Все це зробить вашу статтю більш помітною, що призведе до її більш широкому поширенню і цитування.

Якісна англійська мова – найважливіший показник якості статті

Від того, якою мовою буде написана стаття, багато в чому залежить, чи захоче редактор брати її до публікації;
Стаття повинна добре читатися (clarity);
Стаття повинна бути написана в одному стилі (якщо є співавторство);
Бажано дати почитати носію мови;
Авторське резюме – перше враження про статтю

«Мистецтво» написання наукової статті. Що таке «академічний стиль» листи?

Підсумком Вашої наукової діяльності, дослідження або експерименту буде стаття для академічного видання. Секретом успіху такої публікації є не тільки той цінний зміст, який Ви вкладаєте в свою наукову працю, а й правильно підібраний стиль подачі матеріалу. Особливостям «академічного стилю» присвячена велика кількість літератури, на основі якої можна вивести наступні керівні принципи.

Формулюйте свої ідеї точно, але уникайте категоричності: Вербалізація підсумків Ваших наукових експериментів вимагає точності і доброго володіння професійними термінами, які використовуються в тій чи іншій галузі знань. При цьому важливо розуміти, що Ваша цільова аудиторія не зобов’язана володіти специфічною термінологією. Відповідно, Ви повинні вміти пояснити ключові концепти, на яких будується дослідження, є і чітко, уникаючи багатозначності і підміни понять. Однак, важливо не плутати точність формулювань з категоричністю Ваших наукових умовиводів. Навіть точні науки не завжди можуть «дозволити» собі використовувати власні висновки як незаперечні постулати. Стиль листа повинен відображати розуміння того, що наука не ділиться на «чорне та біле», і будь-яка теорія має право на помилку і / або потенціал до удосконалення.

Використовуйте безособові пропозиції і офіційний стиль оповіді: Часто навіть самі передові розробки і експерименти не варто формулювати безособовими пропозиціями. Таким чином, Ви зможете уникнути негативного резонансу з боку академічної спільноти, якщо не всі його представники згодні з Вашими ідеями, і не ризикуєте залишити без уваги внесок тих вчених, які вже працювали над тією ж темою до Вас. При цьому стиль всієї статті повинен бути офіційним: без скорочень, жаргонізмів і спрощеної граматики. Вітаються номінальні словосполучення і конструкції, але важливо не перестаратися з такого роду формулюваннями, так як вони зроблять текст важким для сприйняття і можуть порушити логічну цілісність всієї статті.

Надання інформації про існуючі теорії і практики вимагають переконливих формулювань: Більшість досліджень та академічних робіт засноване на попередньому досвіді вчених в кожній з областей знань. Тому важливою складовою статті є огляд літератури. З точки зору форми – а саме академічного стилю – це означає, що частина статті, присвячена працям попередників, буде використовувати значну кількість дієслів для передачі інформації та подання думки інших вчених. В цьому випадку розумно було б сформувати якийсь набір фраз, які роблять подачу матеріалу більш переконливою, ніж нейтральні дієслова «розповідати», «говорити» і «стверджувати».

Написання наукової статті в якісне академічне видання – трудомісткий і нешвидкий процес. Однак, цю нетривіальну професійну задачу можна полегшити, якщо правильно підібрати принцип організації всіх складових процесу.

Як організувати роботу над статтею?

Сам процес написання статті можна умовно розділити на кілька етапів.

На першій стадії Ви досліджуєте існуючі джерела по зацікавленої Вас проблеми. Визначивши охоплення Вашої майбутньої наукової праці, Ви можете приступати до інтенсивної стадії вивчення літератури;
Пошуку і відбору праць всередині сформульованої і вже більш вузької проблематики;
Третім етапом стає план майбутньої статті, який схематично відображає логіку дослідження і одночасно є «укрупненої» картиною Вашої наукової праці. Потім частина за частиною стаття повинна бути написана відповідно до плану, а фінальний етап – це перегляд і необхідні виправлення.

Як організувати статтю?

Організація самої статті не менш важлива, ніж правильно вибудуваний процес роботи над дослідженням. Найпростіший керівний принцип – це привести статтю у відповідність з сформульованим заздалегідь планом. Головне не дозволяти початковим уявленням і очікуванням диктувати те, як Ви працюєте зі статтею. Цілком поширена практика використання «робочих» назв і «чорнових» структур. В процесі написання статті Ви часто можете знайти більш незвичайний або більш цікавий ракурс для своїх дослідницьких цілей. В цьому випадку набагато простіше поміняти назву кінцевої статті і переставити елементи структури, ніж намагатися перевершити «творчий тупик», жорстко дотримуючись плану.

Для того, щоб писати, навчитеся читати!

Для того, щоб розвивати дослідницькі та публікаційного навички, перш за все, необхідно придбати навик читання наукових робіт. По-перше, ви отримаєте уявлення про те, що вже зроблено у вашій області, по-друге, ви ознайомитеся зі структурою наукової роботи, форматом, цікавими методами дослідження і способами обробки даних.

Як читати ефективно?

Намагайтеся читати регулярно: відмовтеся від звички читати тільки тоді, коли у вас “буде вільний час”. Приділяйте читання хоча б кілька хвилин кожен день. Намагайтеся використовувати кожну вільну хвилину, наприклад, по дорозі на роботу. Читайте активно, а не пасивно: оскільки читання забирає багато часу, спочатку визначитеся, чи варто читати книгу або наукову роботу, яка у вас в руках. Перегляньте зміст, глосарій і побіжно перегляньте декілька сторінок. Якщо ви вирішите, що на дану роботу варто витратити час, під час читання “спілкуйтеся з текстом”, задавайте подумки питання, чи згодні ви з прочитаним, які інші можна було зробити висновки, які інші методи дослідження можна застосувати і т. п.

Намагайтеся охопити великий обсяг інформації: Ви можете зіткнутися з тим, що, на перший погляд, по вашій темі написано дуже мало наукових робіт. В цьому випадку необхідно звернути увагу на інші аспекти досліджуваного вами питання, а також на междцісціплінарние дослідження.

Робіть різні позначки і зауваження: сьогодні це можна робити як звичайним способом (читати “з олівцем у руці”), так і за допомогою різного програмного забезпечення. У процесі читання відзначайте: основні аргументи, цікаві емпіричні дані, важливі факти, вашу реакцію все це, обрані методи дослідження, уривки для цитування, взаємозв’язок з іншими дослідженнями

Приступаючи до написання Вашої наукової роботи врахуйте наступні моменти.

Перш за все, необхідно подолати психологічний бар’єр, який виникає внаслідок переконаності початківців дослідників в тому, що те, що, у них виходить з працею, у інших виходить дуже легко і невимушено. Насправді, процес написання наукових робіт є проблемою навіть для досвідчених дослідників. Як тільки ви подолаєте психологічний бар’єр, ви побачите, що написання статей – це дуже захоплюючий процес.

Коли починати?

Насправді, не існує такого сприятливого моменту, коли можна з упевненістю сказати, що можна приступити до написання. Написання наукової роботи – це безперервний процес, що складається з декількох етапів. Оскільки навик написання наукових робіт не є вродженим, важко переоцінити необхідність починати писати якомога раніше. Процес написання роботи і проведення дослідження повинні йти паралельно. На ранніх етапах можна підготувати наступне: кілька абзаців, які містять нотатки, зроблені в процесі активного читання; аналітичні дані; огляд літератури; виклад досліджуваної проблеми; заявка на дослідження (наприклад, для отримання фінансування)

Плануйте і структуруйте вашу роботу.

Існують наступні причини для планування і структурування: з’ясування досліджуваної наукової проблеми; чітке формулювання наукових доказів і аргументів; формування корпусу даних, які будуть використані в роботі; немає необхідності записувати все, що приходить в голову з досліджуваного питання.

Планування і структурування можна здійснювати різними способами: спілкуватися з колегами і критично обговорювати вашу наукову роботу і ваші аргументи, складати асоціативних карт, складати списку аргументів і підкріплюють їх даних, зробити набір карток з висунутими тезами і комбінувати їх в залежності від розв’язуваної задачі і т. п.

У академічної статті є своя «архітектура». Подібно до того, як для будівництва потрібні цеглини і цемент, наукова робота складається з наступних “будівельних” матеріалів: наукова проблема (або проблеми); спосіб її вирішення; всілякі наукові дані, що доводять правильність обраного способу (або емпіричні дані, які висновки, зроблені іншими вченими, а найчастіше – і те, і інше).

Будьте впевненіше. Недосвідчені автори наукових робіт часто відчувають збентеження, яке не дозволяє знайти їм свою, авторську інтонацію. Так, наприклад, це виражається в постійному використанні таких слів, як “можливо”, “ймовірно”, “як видно”. Разом з тим, якщо ви дійсно в чомусь не впевнені, то ви не повинні використовувати це у своїй роботі. Іншою ознакою невпевненості є надмірні посилання на вже існуючі наукові роботи і рясне цитування. Немає ніякої необхідності давати по десять посилань на десять наукових праць через кожні три пропозиції. Що ж стосується цитування, то має сенс вдаватися до нього в двох випадках: 1) ви детально досліджуєте уривок з чужої наукової роботи, 2) ви використовуєте цитати для підкріплення своїх положень.

Пишіть для читача. У процесі написання наукової роботи завжди пам’ятайте, для кого ви її пишите. З одного боку, робота повинна бути написана зрозуміло, з іншого – ви не повинні робити знижку на ледачого читача і прояснювати ті місця, які вимагають від читача інтелектуальної роботи. З цієї причини рекомендується дати рукопис своєї роботи кільком колегам, щоб вони дали свій відгук і коментарі.

Важливо пам’ятати:

Пам’ятайте, що у вашого тексту є особистісний і політичний вимір. Хоча більшість авторів наукових робіт намагаються писати об’єктивно, ми все одно привносимо особистісний, політичний і національний елемент в свою роботу. Іноді це залишається непомітним навіть для самих авторів, але, тим не менш, це іноді призводить до таких дискусій, як, наприклад, необхідність писати від першого або третьої особи.

Розглядайте проблему з різних точок зору. Особливо це стосується робіт, написаних у співавторстві, а також робіт, в яких наводяться полярні думки респондентів. Пишіть все так, як воно є. Іноді наукова розповідь лінійна, хоча в дійсності все відбувається в іншому порядку. Зберігайте хронологію наукового наративу у вашій роботі. Не бійтеся суперечностей. Не уникайте в своїй роботі логічних або теоретичних протиріч. Хоча ці протиріччя можуть бути вам неприємні, вони можуть показати недоліки сучасних методів дослідження і послужити початком нової наукової роботи.

Загальні поради при написанні наукових статей:

Cтарайтесь писати “коротко” і зрозуміло.
Cтарайтесь не використовувати пасивний стан в англійській мові (The man walked the dog vs. The dog was walked by the man). Як бачите, пропозиції з присудком в пасивному стані довше, ніж в активному. Якщо ви пишете текст в активній заставі на 6000 слів, то переклад пропозицій в пасивний стан додасть в середньому ще 3000 слів.
Не намагайтеся здивувати або вразити читача довгою пропозицією, різними підрядними оборотами, складноподчінітельнимі конструкціями і т.п. Подібні пропозиції важко сприймаються, а подібний стиль може викликати у читача роздратування. Щодня пишіть короткі тексти.
Намагайтеся писати так, як ви говорите, щоб уникнути пафосу, але пам’ятайте, що в розмовній мові ми часто покладаємося на невербальні способи передачі інформації. Ефективно використовуйте візуальні способи передачі інформації – графіки, таблиці, фотографії, діаграми і т. п.
Пам’ятайте, що просте перерахування будь-яких наукових фактів ще не є виразом вашої точки зору. Ви повинні викласти саме свої погляди на наукову проблему. Якщо вам важко структурувати ваші ідеї, поділіться ними з вашими колегами. Завжди просіть ваших колег ознайомитися з рукописом до того, як ви відправляєте її в редакцію. Серйозно поставтеся до зауважень і коментарів ваших колег. Не думайте, що вам вдасться опублікувати вашу роботу з першого разу і що вам не знадобиться допомога інших.

Щоб стаття дійшла до рецензування і не була відхилена головним редактором:

вибирайте журнал, який точно відповідає тематиці вашого дослідження (для редактора важливо, щоб публікації «відповідали оголошеним цілям» журналу);
оформляйте статтю строго відповідно до вимог журналу, не проявляючи самостійності і волюнтаризму, в т.ч. дотримуйтесь вимог до обсягу статті, до списків літератури;
в списки літератури обов’язково включайте іноземні джерела (не менше 50-70%, виняток – публікації з регіональної тематики); число цитованої літератури має бути достатнім з т. зр. журналу, частіше це – від 15 до 30 посилань (якщо це не огляд, огляд – більше);
списки літератури (references) вашої статті для редактора і рецензента – демонстрація вашої ерудиції, інформованості про поточні дослідження в даній області, тому цитовані публікації повинні бути якомога більш нові (але і роздувати їх надмірно, без причини, теж не слід);
не захоплюйтеся посиланнями на свої роботи, однак, і не виключайте їх зовсім, якщо публікація є продовженням попередніх публікацій, навіть якщо вони на російській мові

Передача статті на рецензування – це вже успіх!

Редактор оцінив статтю як реальність до опублікування;
Якщо рецензент висловився досить різко – це не відноситься до вас особисто;
Якщо рецензент ( «асоційований редактор») надіслав зауваження і вимагає внести правки, робити це треба оперативно, не відкладаючи в довгий ящик (на кінець виділеного для цього часу);
Не соромтеся контактувати з рецензентом, питайте, якщо не зрозуміли зауваження;
Прикладіть супровідний лист з описом, що зроблено по кожному пункту зауважень;
Зробити все, як сказав рецензент (якщо це не принципові питання, що стосуються результатів дослідження) – це ваш шанс довести статтю до публікації;
Головне – не здаватися, не ображатися, не думати, що до вас чіпляються, бо не хочуть опублікувати. Якби не хотіли, не давали б рецензію, а відразу б відхилили. Редакторам не хочеться робити зайву роботу безкоштовно (за рецензування за кордоном не платять).

Якщо стаття відхилена, то дізнайтеся чому, І читайте відмову уважно!

Більшість редакторів висловлять вам докладні зауваження по відхиленою публікації.

• Спробуйте ще раз!
Постарайтеся поліпшити матеріал вашої статті, спробуйте надіслати її в інше видання.
• Не здавайтесь!
Щонайменше 50% статей по бізнесу і менеджменту не публікуються. Хоча б один раз – відмовляють кожному.
У високорейтингових журналах відхилення становить від 80 до 90%.

Зарубіжні наукові видання вітають оригінальність наукових текстів і їх читабельність. Крім того, потрібно враховувати менталітет країни, де публікується стаття. Перш ніж відправляти статтю на розгляд редакції, потрібно враховувати рівень новизни свого дослідження, щоб ненароком не продублювати чиюсь роботу. При цьому дотримується анонімність – редактор журналу не знає, хто є автором статті. Відповідно автор не повинен посилатися на свої попередні публікації.

Бажаний аналіз статистичних даних. Роботи, які містять статистику, вигідно відрізняються в плані структури та логіки викладу. Непогано, якщо ви використовуєте інфографіку – таблиці і діаграми. Необхідно також обов’язково ознайомитися з міжнародними виданнями в бібліотеці свого установи, щоб мати уявлення про прийнятний для журналу стилі. І ще один момент – погана англійська дратує рецензентів.

• Продовжуйте спроби!

Керівництво з написання наукової статті

Тоні Інграффіа і Карл-Хайнц Швальбе, головні редактори та редакційна рада журналу «Engineering Fracture Mechanics»

Структура статті:

Передмова
Деякі загальні коментарі
Назва
реферат
Ключові слова
Номенклатура (список символів)
Вступ
Як описати вашу експериментальну програму
- матеріал
- Зразки (випробовувані зразки)
- Порядок проведення випробувань
- результати

Додаткове керівництво з теоретичної / розрахункової роботі

Обговорення
висновки
Подяка (і)
бібліографічний список
Автори, які не є носіями англійської мови
Прикінцеві примітки

Редактори отримують все більше робіт, що не відповідають базовим вимогам до наукової публікації за стилем і змістом. Ми впевнені, що одна з причин даної тенденції полягає в примусі вчених без затримок публікуватися у всесвітньо відомих журналах. Нехай ми вважаємо, що якість роботи дослідника необов’язково залежить від кількості його / її публікацій, але нам необхідно впоратися з існуючою філософією оцінки науки. Тому важливо надати менш досвідченим авторам керівництво з написання текстів з метою передачі їх в міжнародний журнал для можливої публікації.

Як було відзначено в цьому посібнику, ми концентруємося переважно на питаннях стилю і змісту, так як питання новизни і оригінальності дослідження вирішуються самими авторами. Ми б також хотіли загострити увагу на прохання про внутрішні системах контролю якості в інститутах, з яких надсилають роботи, і / або робочих групах. З огляду на те що кількість надісланих робіт збільшується, нам доведеться бути більш виборчими і відмовляти авторам більшого числа манускриптів навіть до того, як їх подають на розгляд.

Ми сподіваємося, що за допомогою цього посібника автори зможуть отримати краще уявлення про те, яким має бути якість їх текстів, і тим самим знизять ризик розлади в результаті отримання поганої оцінки своєї роботи. Керівництво також може полегшити роботу рецензентам, оскільки, по крайней мере, забезпечить їх набором критеріїв для оцінки аспектів стилю і змісту манускрипту. Ми бажаємо всім, хто намагається написати статті екстра-класу для видання Engineering Fracture Mechanics, почути сказане від щирого серця «Спасибі!» За старанність і професіоналізм.

Керівництво з написання наукової статті для публікації в Engineering Fracture Mechanics

1. Передмова

Статті, що подаються в видання Engineering Fracture Mechanics, повинні відповідати певним мінімальним стандартам ще до того, як вони будуть прийняті на розгляд для публікації. Статті, що не відповідають даним мінімальним стандартам, зазвичай отримують відмову редактора – їх навіть не відправляють на розгляд до вченої ради. Перераховані нижче рекомендації розроблені для авторів, які не мають ніякого або майже ніякого досвіду в підготовці наукових статей, для того щоб гарантувати їх відповідність даним мінімальним стандартам. У Engineering Fracture Mechanics є чудові приклади добре написаних робіт, які повинні служити зразками для не дуже досвідчених публіцистів.

Перш ніж визначити ці мінімальні стандарти, ми відзначимо два вкрай важливі умови. По-перше, ніколи не можна подавати на розгляд роботу, яка не пройшла через внутрішній механізм оцінки якості самого автора. Він може полягати в перевірці роботи науковим керівником або начальником або ж являти собою більш ретельну процедуру. Крім того, текст повинен бути уважно прочитаний всіма авторами (а не тільки першим автором), оскільки всі автори несуть колективну відповідальність за зміст роботи. По-друге, перш ніж писати статтю, призначену для публікації в міжнародному журналі, ви повинні запитати себе, не пишете ви статтю тільки для того, щоб просто збільшити список своїх публікацій або щоб поліпшити своє резюме. Якщо справа йде саме так, не читайте далі. Якщо ви твердо переконані,

2. Деякі загальні коментарі

Будь ласка, не треба просто сідати і починати описувати, що ви зробили.

Іноді навіть добре написані роботи відкидаються рецензентом через відсутність новизни, тобто рецензент запитує: «Що я дізнався з цієї статті, чого не знав раніше?»

Багато рецензенти помічають, що автор нещодавно публікував дуже схожу роботу, яка зовсім незначно відрізняється від тієї, яку він / вона запропонували на розгляд. Подібні спроби розцінюються як несумлінність. Майбутнім авторам варто взяти на замітку, що ймовірність присутності в групі з 3 або 4 рецензентів одного добре інформованого дуже висока.

Крім того:

Ніколи не подавайте без змін статтю, з якої ви отримали відмову в іншому виданні – вони може лягти на стіл того ж самому рецензента, що дав відмову вашій роботі.
Ніколи не подавайте статтю одночасно в два журнали, сподіваючись, що її приймуть в одному. Крім того, що це просто нечесно (ви витрачаєте час співробітників одного з журналів), ви можете також нашкодити собі: нам відомі випадки, коли обидва варіанти статті потрапили на розгляд до одного й того рецензента! Редактори деяких журналів можуть відмовитися від розгляду заявок авторів, свідомо нехтують цим правилом.

Пишіть зрозумілою і простою мовою – абстрактні формулювання і надмірно довгі фрази швидко починають дратувати читача, і у нього може з’явитися сумнів в чіткості думок автора. Іноді добру послугу може надати самокритика; варто запитати себе: «Чи розумію я те, що тільки що написав?» Читання робіт інших авторів може допомогти вам виробити хороший стиль письма. (При цьому, звичайно, не потрібно копіювати текст з робіт інших авторів.)

Публікація не повинна бути занадто довгою, навіть якщо журнал не вказує максимального обсягу статті. У наш час у читачів зазвичай немає часу на прочитання об’ємних робіт: розкривайте тільки ключові моменти і пишіть лаконічно. Виняток: рецензії зазвичай вимагають більшого обсягу, ніж вихідні статті.

Згідно з вимогами останніх постанов з етики наукових публікацій текст не повинен містити ніяких рекламних матеріалів. Будь ласка, дотримуйтесь етичні правила в наукових публікаціях, перерахованих в керівництві для авторів.

Зі зрозумілих причин наукова публікація повинна мати певну структуру, яка буде описана нижче.

3. Назва

Назва має бути якомога коротшим і відображати зміст тексту. Зазвичай в заголовку не повинно бути акронимов, оскільки багато хто з них не знайомі більшості читачів. Особливо це стосується акронимов, винайдених автором.

4. Реферат

Реферат являє собою стислий огляд змісту роботи і вказує на ключові проблеми, до яких звертається автор, на підхід до цих проблем і на досягнення роботи. Реферат також не повинен містити акронімів; не можна використовувати їх і в назвах розділів. У рефераті слід уникати посилань на інші роботи; їх місце в основній частині тексту. Виняток з правила може становити посилання на дуже значну роботу іншого автора, яка використовується в якості основи для даної роботи, наприклад «… метод Р. А. Сміта по …».

5. Ключові слова

Ключові слова повинні відображати і покривати вміст роботи. Їх важливість часто недооцінюють: ключові слова служать профілем вашої роботи для баз даних, і тому повинні відбиратися уважно. У видання Engineering Fracture Mechanics є довгий список ключових слів, з яких ви повинні вибрати ключові слова для своєї роботи.

6. Номенклатура (список символів)

До публікацій, що містить численні формули і, відповідно, математичні символи, повинен додаватися список використаних символів. Інакше читач завжди ризикує заблукати в тексті. Даний список повинен бути розміщений на другій сторінці вашої роботи, і, якщо ви використовуєте акроніми, то для них повинен бути відведений спеціальний підрозділ в розділі

7. Вступ

В даному розділі міститься, головним чином, мотивація виконаної вами роботи. Існування вашої роботи має на увазі, що існує невирішена або нова наукова проблема, якою ви присвятили свою роботу. В цьому випадку вам необхідно представити коротку презентацію станом даної галузі науки з цитатами з актуальної літератури. В даному розділі має стати зрозумілим, що ви провели аналіз всього зазначеного в посиланнях.

Увага: Складається враження, особливо це стосується робіт молодих авторів, що дослідники нехтують літературними творами і статтями, які, скажімо, були написані раніше, ніж п’ять років тому. В результаті література минулих років виявляється поза увагою, що, можливо, саме по собі є причиною ваших проблем. Дане питання дуже важливе: ми часто отримуємо роботи, автори яких «винайшли велосипед». З цієї причини і через те, що ви не засвоїли роботи інших, рецензенти можуть особливо сильно нервувати, можливо, тому, що ви не згадали їх роботи.

В кінці розділу необхідно коротко описати пробіл, який ви заповнили, і то, як ви це зробили.

Наступні розділи містять рекомендації для статей, заснованих переважно на експериментальній роботі; додаткові рекомендації для статей, заснованих переважно на теоретичній та обчислювальної роботі, будуть вказані пізніше в наступному розділі.

8. Як описати вашу експериментальну програму

Тут (або, як альтернатива, в кінці розділу «Вступ» дається презентація цілей роботи і описується стратегія, використана для їх досягнення.

8.1. Матеріал

Опишіть, чому ви вибрали цей матеріал (або матеріали) і чому ви вибрали саме ці методи опису матеріалу (матеріалів) в даній роботі.

8.2. Зразки

Можливо, буде необхідно додати малюнки зразків з одиницями вимірювання (одиниці вимірювання тільки в системі СІ). Якщо випробовуються стандартні тестові зразки, то, може бути, достатньо посилання на актуальний стандарт. Для дуже великої програми випробувань хороший огляд може забезпечити таблиця матричного типу. Зразки можуть бути взяті із злитків, заготовок або компонентів; також повинні бути визначені їх орієнтація і знаходження в вихідному матеріалі. Стандартні позначення для цих цілей є у ISO (міжнародної організації зі стандартизації) і у ASTM (американського суспільства по випробуванню матеріалів).

8.3. Порядок проведення випробувань

Потрібно наступна інформація:

Різновид проводилися випробувань і умови випробувань, наприклад:

Температура випробувань.
Швидкість навантаження.
Зовнішнє середовище.

Також необхідно описати змінювались параметри, вимірювані величини і методи їх вимірювання з точністю, ступенем похибки, дозвіл і так далі; величини, які були обчислені, і методи, які використовувалися для їх обчислення.

Вкрай важливо, щоб вся процедура випробування і / або додаткова теоретична робота були представлені таким чином, щоб було можливо (при наявності необхідної кваліфікації) повторити ваші випробування і / або теоретичну роботу. У цьому полягає дотримання правил наукової сумлінності.

8.4. Результати

Кращий спосіб показати результати – представити їх у формі чітких графіків. Зазвичай результати, представлені в графіках, не потрібно дублювати таблицями. Однак в деяких випадках може бути корисно представити результати також у вигляді чисел, особливо, якщо вони будуть використовуватися для подальших обчислень. Подібні таблиці можна привести в додатку. У будь-якому випадку подвійна презентація повинна бути попередньо добре обдумана. Звичайно, результати випробувань також необхідно описати словесно, але не в подібній формі: «Крива першої серії випробувань піднімається до … а потім опускається …» і так далі. Не пишіть про те, що ясно видно по графіку.

Додаткові рекомендації для теоретичної / обчислювальної роботи. Перераховані вище коментарі та рекомендації актуальні також і для теоретичної та обчислювальної роботи. У статтях, заснованих на обчислювальної роботі, необхідно вказати використаний тип кінцевого елементу, граничні умови і вхідні параметри. Ті, хто має досвід виконання чисельного аналізу, повинні знати про обмеження його / її методів і моделей. Подання про чисельні «точностей» з неприпустимим кількістю важливих цифр свідчить про брак розуміння або знань про обмеження в застосовуваних обчислювальних методах.

У статтях, заснованих на аналітичній роботі, не можна обмежуватися поданням довгого ряду формул; тут не можна обійтися без тексту, що пояснює хід вашої думки. Інакше ви втратите увагу читача. Читач повинен бути в змозі зрозуміти суть змісту вашої роботи, не вдаючись у деталі трансформації рівнянь. Правильність обчислень необхідно перевіряти проміжними обчисленнями. Так само як і у випадку з експериментальною роботою, простого опису числових або аналітичних перетворень без розгляду теоретичної (фізичної) першопричини зазвичай недостатньо для того, щоб зробити публікацію такої статті виправданою. Банальний звіт про числові результати в формі таблиць або у вигляді тексту, так само як і нескінченні дані по експериментальній роботі, без найменшої спроби визначити, чи, принаймні, висунути гіпотезу про те,

Порівняння ваших числових результатів з числовими результатами, отриманими кимось іншим, може бути інформативним. Але воно нічого не ДОВОДИТЬ.

Навіть загальноприйняті числові результати згодом зізнавалися неправильними (можливо, ви зробили ту ж помилку або використовуєте ту же невірну вихідну умову, що і перші автори).

Контроль за допомогою порівняння з загальновідомими рішеннями і перевірка за допомогою порівняння з експериментальними даними є обов’язковими.

Якісна експериментальна робота, навіть тоді, коли в ній використовуються давно відомі методи, буде в підсумку пов’язана з новими експериментальними об’єктами (матеріалами, компонентами і т.д.) Для аналітичної роботи, де справи йдуть інакше, оригінальність теоретичних досліджень може бути критично важливою .

9. Обговорення

Даний розділ вимагає майстерності, так як він упорядковує і інтерпретує результати. Вивчення ефектів коливання параметрів в спостерігалися результатах випробувань призводить до висновків про механізми досліджуваних явищ і до розробки фізичних моделей. Що в свою чергу може служити основою для подальшої аналітичної та / або обчислювальної роботи в рамках даної статті або в ході подальшої роботи. В цьому і полягає важливий аспект вашого вкладу: простий звіт про результати випробувань без спроби дослідити глибинні механізми не має великої цінності, і подібна стаття, швидше за все, не буде прийнята. Необхідно пам’ятати, що кожен експеримент грунтується на моделі, навіть якщо ви про неї не знаєте. Мета даного розділу – продемонструвати, які знання були отримані в результаті вашої роботи, і показати перспективу даних результатів, порівнявши їх з існуючим станом речей в цій галузі, описаним в розділі «Вступ». Таким чином, ваші результати внесуть свій вклад в сукупні знання в даній області дослідження.

По можливості для розкриття сенсу виконаної роботи необхідно використовувати схематичні репрезентації моделі (моделей). Вони кидаються в очі, можуть привернути увагу читача і спонукати його / її прочитати вашу статтю.

Велика кількість графіків і кольорових ілюстрацій не дає наукового результату.

Стаття в журналі на презентації в PowerPoint.

Упорядкування даних і систематична презентація результатів вимагають інтелектуальних зусиль, які необхідно вжити автору, а не читачеві. У деяких випадках переважно сказати про актуальність результатів паралельно з їх поданням в розділі «Результати».

10. Висновки

З назви розділу зрозуміло, що тут вказуються висновки, зроблені за результатами дослідницької роботи, описаної в даній статті. Будь ласка, будьте лаконічні. Найбільш широко використовуваний формат для даного розділу полягає в тому, щоб почати з кількох фраз, що підводять підсумок виконану роботу, а потім представити у вигляді списку основні висновки.

Іноді даний розділ помилково вважають перефразованим або повторенням розділом «Реферат». Такий підхід неприйнятний. Частина розділу «Реферат» резюмує зміст розділу «Висновки».

11. Подяка

Подяки адресують фінансовим спонсорам, а також колегам, тим чи іншим чином підтримували автора, не будучи при цьому його співавторами. Надруковане «спасибі» – недорогий спосіб прояви професійної солідарності.

12. Бібліографічний список

Перш ніж скласти бібліографічний список (і перш ніж цитувати книги з цього списку в тексті), необхідно ознайомитися з правилами оформлення посилань у виданні Engineering Fracture Mechanics.

13. Автори, які не є носіями англійської мови

Дана проблема в деякій мірі делікатна: з одного боку, ніхто не очікує від авторів, які не є носіями англійської мови, робіт бездоганною англійською. З іншого боку, текст, написаний на мові з рівнем нижче середнього, створює погане враження, і читач може зробити висновок, що якість змісту буде таким же, як і якість мови. Якщо науковий зміст роботи не може бути в достатній мірі оцінений через погану англійську мову, то автор отримає відмову. У будь-якому випадку необхідною умовою прийняття статті є знання в достатній мірі правильної англійської мови. Частими помилками є неправильне вживання артикля ( «a» і «the»), а також неправильне вживання часів (наприклад, використання минулого і сьогодення часів в одному реченні). У багатьох випадках самі незначні на перший погляд відхилення від правильної мови можуть зробити неясним справжнє значення висловлювання. Якщо у вас мало досвіду в написанні статей на англійській мові, ви можете прочитати розділ «Інструкції для авторів» в журналі.

14. Прикінцеві примітки

Підведення підсумків вищесказаного: коли ви пишете статтю, поставте себе на місце читача, для того щоб ви змогли пояснити:

Чому я зайнявся цією проблемою?
Що я зробив?
Що я отримав в результаті своє роботи?
Як трактувати результати?

Уникайте

неохайності, наприклад, численних помилок, недбалого стилю, крихітних ілюстрацій, рівнянь з помилками;
довгого тексту, що містить надлишкові висловлювання;
занадто великої кількості схожих ілюстрацій;
неохайного зовнішнього вигляду рукописи.

Ми дали вам кілька рекомендацій щодо того, як організувати свою статтю. Однак наука – це ваша спеціальність!

Engineering Fracture Mechanics

Том 74, випуск 16, листопад 2007, стор. 2465-2470

Поради міжнародних експертів про те, як краще підготувати статтю для рецензування

25 порад від досвідчених рецензентів про те, на що звернути увагу перед подачею вашої статті на рецензування в міжнародний журнал

“Який найважливіший поради ви можете дати (потенційним) авторам?” – це питання ми задали рецензентам за допомогою нашого каналу «Reviewers ‘Update». В результаті ми отримали 58 порад, 25 з яких ми наведемо нижче (згруповані по різним категоріям).

Вибір відповідного журналу

Як я вже згадував на багатьох конференціях, автори повинні ретельно підходити до вибору журналу і ознайомитися з його змістом до подачі роботи в цей журнал! – Андрейс Скабурксіс (Andrejs Skaburskis)

Для початку ознайомтеся з декількома випусками журналу і переконайтеся, що ваша стаття відповідає цілям і задачам журналу. Я є редактором журналу, який публікує переважно теоретично обгрунтовані дослідження якісного характеру в області соціальних наук, і мені доводиться відмовляти в публікації великої кількості досліджень кількісного характеру в області політики і стратегії. Це призводить до витрати мого часу, а також часу авторів статей. – Роберт Дінгвол (Robert Dingwall)

Строго дотримуйтесь рекомендацій по подачі статей, які публікуються журналами. – Райшекар Біпета (Rajshekhar Bipeta)

При виборі журналу для вашої статті запитайте, чому хтось в Мельбурні (Австралія) хотів би її прочитати? (Якщо ви перебуваєте в Мельбурні, то чому читачі з Перта хотіли б прочитати вашу статтю?). Якщо ви не можете відповісти на це питання, то вам слід або переписати роботу з метою узагальнення результатів, або подати статтю в національний журнал. – Андрейс Скабурксіс (Andrejs Skaburskis)

Одним з найпопулярніших порад був правильний вибір журналу для публікації. Якщо ви сумніваєтеся у виборі журналу, скористайтеся нашим інструментом для підбору журналів «journal finder».

Стиль написання / мова / зв’язаність

Якщо англійська не є вашою рідною мовою, то перед подачею статті в англомовний журнал слід скористатися допомогою фахівця з вашої області, для якого англійська мова є рідною. – Темі (Tammie)

Найпоширеніша проблема, з якою мені доводиться стикатися, полягає в тому, що авторам не вдається грамотно викласти результати своїх досліджень, навіть якщо дослідження дійсно якісне. Академічне письмо часто являє собою складний для сприйняття текст. Дуже важливо вміти правильно викласти ваші ідеї, а чітка передача думки на папері, як правило, є ознакою ясного мислення, що дуже важливо для розвитку наукового знання. – Кріс Карлтон (Chris Carleton)

Я б порадила авторам писати простою мовою, використовувати максимально зрозумілі і короткі пропозиції, приділяти увагу зв’язності і послідовності тексту рукопису. – Марія Станкович (Marija Stanković)

Перед подачею статті попросіть кого-небудь, що не володіє інформацією по темі роботи, прочитати її. Якщо стаття є логічною, пов’язаної і зрозумілою для цієї людини, то такою вона буде і для інших читачів. Якщо ж ця людина не розуміє і перечитує статтю, щоб зрозуміти про що йде мова, то над текстом потрібно ще попрацювати, щоб переглянути логічність викладу. – Синтія Холлінгсворс (Cynthia Hollingsworth)

Перед подачею слід: обговорити статтю з колегами, кураторами, спробувати покритикувати її з метою знаходження недоліків. Сспробувати коротко донести ваші ідеї до людини, який не працює у вашій області. Це допоможе вам попрацювати над логікою ваших аргументів. На своїй практиці я зустрічав багато статей, які містили дуже цікавий контент, але які явно не були прочитані ніким іншим, крім самого ж головного автора. Наукові керівники, які не делегуйте вашу роботу рецензентам! – Андреас Рейнеке (Andreas Reinecke)

Переконайтеся в тому, що у вашій роботі немає внутрішніх невідповідностей. Дуже часто зустрічаються випадки, коли інформація в анотації відрізняється від інформації в самій статті і від представлених в ній таблиць. Очевидно, що це може статися в результаті великої кількості редагувань, але це може мати значний вплив на сприйняття якості роботи рецензентом. – Джо (Jo)

Авторам слід приділяти особливу увагу ясності викладу думок. Автори є експертами в своїх областях і знають все про своїх дослідженнях, тому у них часто створюється враження, що читачі знають більше, ніж це є насправді. Автори повинні постаратися уявити, що вони читають статтю в перший раз, не володіючи всіма цими знаннями. – Робін Прескот (Robin Prescott)

Конкретизуйте предмет дослідження, привнесіть щось нове. Однією з поширених помилок є відсутність конкретного обґрунтування для вибору предмета дослідження. Іноді автори просто посилаються на існуючі дослідження і не конкретизують внесок їх роботи в існуючі знання у відповідній галузі. – Франсіс С. Дейн (Francis C. Dane)

Прочитайте існуючу літературу і переконайтеся, що ваша робота привносить щось нове і корисне. – Голда (Golda)

Ретельно перевіряйте ваші рукописи на наявність інноваційних ідей, не повторюйте те, що вже відомо, і не публікуйте загальноприйняті дані. Пам’ятайте, що необхідно посилатися на використану літературу із зазначенням дати публікації, навіть якщо ключові дані були опубліковані дуже давно. -Матіас (Mathias)

Науково-дослідницька стаття для журналу не є курсовою роботою або звітом за проектом. Обов’язково вказуйте конкретну мету дослідження і основні результати у вашій рукописи. Переконайтеся в тому, що всі ключові деталі містяться у вашій рукописи, в той час як сам текст є зрозумілим і коротким. – Райан Су (Ryan Su)

Завжди вказуйте на самому початку (в анотації, введення), який саме внесок в науку вносить ваша робота і в чому її новизна. Переконайтеся в тому, що рецензенти і читачі розуміють, що саме ваша робота вносить у вже існуюче знання в даній області. – Дебра (Debra)

Цитування

Перевірте ваші цитати і їх доцільність. Ніщо не говорить мені про несерйозне ставлення до роботи більше, ніж недбале ставлення до цитування. Якщо ви неуважні тут, це говорить про несерйозність і в інших аспектах роботи. – Майкл Пол (Michael Pol)

Не перестарайтеся з цитуванням власних робіт … – Ашраф Халаф (Ashraf Khalaf)

По можливості, цитуйте першоджерела. Переконайтеся, що цитована робота містить наведені вами дані і є повноцінним дослідженням. Були ситуації, коли в статтях згадувалися роботи, в яких були наведені виключно припущення. – Лінда (Linda)

Таблиці або графіки / формат

При описі таблиці або графіка не намагайтеся переказати все, що показано на них. Вкажіть на тренд, основні подібності або відмінності. – Камо «Чилі» Перес (Kamo “chili” Perec)

Ще однією проблемою є опис методів у введенні, результатів дослідження в розділі

«Обговорення» і т.д. Ця проблема є досить поширеною, тому я раджу ретельно перевіряти ваші статті перед подачею. – Ейртон Штейн (Airton Stein)

Уникайте подачі статті в велику кількаість журналів. Не посилайте один і той ж рукопис (з невеликими доповненнями) одноразово в велику кількість журналів. В майбутньому це може привести до відкликання ваших статей з журналів. – Анураг Чауразія (Anurag Chaurasia)

Приділіть час для роботи над розділом «Вступ»

Оскільки я часто рекомендую відмовити в публікації, грунтуючись на розділі «Вступ», я раджу авторам обґрунтувати предмет дослідження саме в цьому розділі. Використовуйте простий, але корисний формат: «Що ми знаємо» -> «Чого ми не знаємо» -> «Які у нас є ідеї» -> «Предмет дослідження» – Георгеос Влейорас (Georgios Vleioras)

Прочитайте вашу статтю в зворотному порядку!

Прочитайте вашу статтю “від Я до А”, тобто з кінця. Коли ви читаєте вашу роботу з початку, ви втрачаєте фокус і прискорюєтеся (бо ви читаєте свій власний текст з описом своїх власних результатів, які ви прекрасно знаєте і розумієте). Починаючи з середини вашої статті, ви не читаєте, а ковзаєти по тексту. Коли ви читаєте з кінця, ковзати вам стає набагато складніше. Так, вам доводиться акцентувати увагу на кожному окремому пропозиції. Запитайте себе, чи добре звучить кожне речення? – Сергій Коркін (Sergey Korkin)

Розділ “Обговорення”

Основне занепокоєння у мене викликає розділ «Обговорення». Більшість авторів не виділяють ключові результати, ховаючи їх далеко в тексті, в той час як вони повинні бути вказані на самому початку! – Кимир (Kimirei)

Дана стаття була опублікована англійською мовою на сайті ElsevierConnect 14 червня 2016 г. Автор: Global Reviewers.