ЗМІСТ

 

                                                                                                               Стор.

Вступ……………………………………………………………………………..…3

  1. Технологічна частина…………………………………………………………..5

1.1. Характеристика сировини та цільового продукту…………………………..5

1.2. Опис технології………………………………………………………………..6

1.3. Розрахунок матеріального балансу………………………………………….23

1.4. Опис роботи основного апарату……………………………………………..24

1.5.Екологія виробництва та охорона праці……………………………………..27

  1.5.1 Охорона праці………………………………………………………………27

  1.5.2.Екологія виробництва……………………………………………………..30

 Висновки………………………………………………………………………….34

 Список використаної літератури………………………………………………35

ВСТУП

Хімічна промисловість належить до складних галузей. У структурі
хімічної та нафтохімічної промисловості виділяють такі підгалузі: гірничо-хімічну, основну хімію, хімію органічного синтезу, галузі з виробництва полімерних матеріалів, хімію тонкого органічного синтезу (лаків, фарб, фотохімічних товарів), побутову хімію. Останнім часом як окремі галузі виділилися мікробіологічна і фармацевтична промисловість, які не належать до хімічної. Основу хімічної промисловості становлять видобуток сировини, виробництво мінеральних добрив і полімерних матеріалів. В Україні розвинута багатогалузева хімія і нафтохімія. Найкрупнішими підрозділами названої галузі є виробництва основної хімії (49 % всієї товарної продукції галузі), лакофарбова (6 %), промисловість пластмасових виробів, скловолокнистого лиття (5 %), шинна (10 %), сірчанокислотна (7 %) та багато ін. На власне хімічну промисловість припадає близько 80 % випуску продукції всієї галузі, на нафтохімічну – 20 %. Неорганічна хімія переважно виробляє напівфабрикати, що використовуються в інших галузях промисловості. Виняток становлять мінеральні добрива, котрі продукує окрема галузь. До органічної хімії входять виробництва вуглеводневої сировини, органічних напівфабрикатів, синтетичних матеріалів. Основною сировиною для хімії органічного синтезу є вуглеводні нафти, природний та супутній газ. Використовуються також вуглеводисті сполуки, що одержуються з вугілля. Гірничо-хімічна промисловість утворює сировинну базу передусім для неорганічної хімії. Функцією гірничо-хімічної промисловості є видобуток сировини: сірки, фосфатів і калійних солей, кухонної солі, карбонату.

Основна хімія як галузь обіймає кислотну, содову промисловість та виробництво мінеральних добрив. Сірчанокислотна промисловість виробляє продукт, що потрібний у багатьох галузях – сірчану кислоту. Основним джерелом є поклади самородної сірки, сірчаного й залізного колчедану, нафти й природного газу. Сірка міститься також у відходах металургійної промисловості. Промисловість мінеральних добрив виробляє азотні, фосфорні та калійні добрива. На азотні добрива припадає половина усього виробництва, а фосфорні й калійні добрива продукуються приблизно в однаковій кількості. Україна займає значне місце виробництві добрив. Виробництво сірчаної кислоти зосереджено в районах залягання сірки та продуктів переробки, з яких отримують сірковмісні гази. Сучасні агрегати виробництва сірчаної кислоти  створені на основі останніх досягнень науки й техніки, що дозволило домогтися значного зниження енергоматеріальних і капітальних витрат, забезпечити низьку собівартість випускає продукції, що, і високу продуктивність праці. Все це досягнуто в результаті розробки вченими всього миру зроблених енерготехнологічних схем, що забезпечують високий К.К.Д. використання сировини й палива, застосування високопродуктивного обладнання, більш ефективних відцентрових компресорів і циркуляційних насосів, застосування більш активних, стабільних і селективних каталізаторів, нових ефективних поглиначів, комплексний автоматизації виробництва. У виробництві застосована енерготехнологічна схема з, що дозволяє здійснити енергетичну автономію агрегату. Енерготехнологічні агрегати великої одиничної потужності забезпечують максимальну утилізацію тепла й енергії на всіх щаблях технологічного процесу. У результаті аналізу був зроблений вивід, що при переході від одноагрегатної установки потужністю 1000 т/добу до агрегату потужністю 1500 т/добу (при збереженні аналогічної технології у всіх щаблях процесу) економія в капіталовкладеннях й в експлуатаційних витратах складе приблизно 5¸7% на 1 тонну кислоти.

Курсова робота Загальна хімічна технологія
Презентація Microsoft PowerPoint до курсової роботи

Замовити курсову роботу

    Вкажіть регіон, в якому знаходиться ваш Вуз
    УкраїнаРосіяЄвропаАмерикаАзія