Правила організації вивчення навчального матеріалу
Іспити, як і більшість явищ життю, – явище перехідне. Коли вони закінчуються, з’являється відчуття свободи, забуваються сльози, нервозності, повертається спокійний сон. Але можна скласти іспити і з меншими втратами для власного здоров’я, отримати гарні оцінки і чекати наступного іспиту без страху і безсонних ночей.
Психологи розцінюють іспит як:
- «переварювання» дуже великого об’єму інформації, яке пов’язане з великим навантаженням на мозок;
- серйозна емоційна напруга і велике навантаження на нервову систему;
- оцінювання не тільки знань дитини, а і його особи.
Страх, який виникає у учня перед іспитом, пояснюється тим, що він боїться не тільки отримати низький бал, але і ганьбитися перед однокласниками, показатися слабким, невпевненим.
Як же правильно організувати вивчення учбового матеріалу перед іспитом?
Спочатку потрібно проглянути весь матеріал і розділити його таким чином: якщо потрібно вивчити 100 питань за чотири дні, то вперше два дні вивчається 70% всього об’єму, на третій день останнє, на четвертий повторюється все вивчене. При цьому складні теми чергуються з простими -не обов’язково вивчати всі питання підряд.
Але є деякі психологічні закономірності, які необхідно враховувати.
1. Краще всього запам’ятовується інформація, вивчена на початку або в кінці тексту. Середина швидко «вилітає» з голови. Тому в час запам’ятовування і повторення слід приділяти увага середині тексту. Повторювати необхідно не механічно, а вдумливо, зосередившись на утриманні. Інформацію після «завантаження» в мозок, якщо не повторювати, то вона втрачається на 20-30% протягом перших 10 годин. Щоб це не відбулося, слід прочитати текст, повторити його другий раз, через 20 хвилин- в третій, а через 8-10 годин – у четвертий, і ще раз – через добу. Тільки після цього можна бути упевненим в тому, що інформація міцно «осіла» в голові. Особливість «пізнавання». Дивлячись в текст, відчуваєш, що колись це все бачив, читав, тобто вирішуєш, що витрачати час на це питання не потрібно і можна переходити до наступного. Насправді це – необдуманий самообман. І якщо не вивчити уважне те, що здається таким знайомим, на іспиті можна не відповісти на таке «знайоме» питання.
Вивчити можна краще, якщо знаєш, що буде найближчим часом: текст, малюнок, логічна схема.
Варто спробувати знайти щось цікаве в найнуднішому матеріалі, тому що цікаво запам’ятовується набагато легшим.
2. Можна готуватися до іспитів удвох, тому що одна голова добре, а дві – краще. Підготовка до іспитів удвох має свої переваги, якщо віднестися до цього серйозно і старанно. Учити удвох не стоїть, а повторювати навіть бажано. Це краще робити напередодні іспиту.Готуватися можна і так: перший день самостійне вивчення, другий – повторення і розповідь матеріалу один одному. Було б добре розділити теми по інтересах, по складності, по ступеню засвоєння: один розповідає те, що другий раніше не вивчав.
Розповідати необхідно чітко, детально, емоційно. Можна проводити «репетиції» перед іспитом і наодинці: ставити собі питання, в голос відповідати, привчатися слухати свою мову.
3. Шпаргалка – річ потрібна.
Використання шпаргалок на іспиті найчастіше закінчується дуже сумно. Вони необхідні тільки тим, хто краще запам’ятовує матеріал під час конспектування – викладений коротко (у вигляді тез), він краще утримується в пам’яті. Шпаргалки зручно перечитувати перед самим іспитом, а брати на іспит не варто.
4. «Спокійно, тільки спокійно»
Так завжди в екстремальних ситуаціях говорив Карлсон. Слід використовувати його пораду. Адже нервують завжди ті, хто погано знає матеріал. Ті, хто зовсім нічого не знає, зазвичай спокійні. Ті, кто знає матеріал добре або на середньому рівні перелякані до останньої хвилини, поки не отримають оцінку.
Щоб подолати свій страх можна розповідати самому собі вивчений матеріал, нібито на іспиті. Уявіть складну ситуацію на іспиті і знайдіть з неї вихід. Поставте, самі собі каверзні питання і дайте на них відповідь переборите свій страх ще до іспиту. Пригадаєте випадок свого успіху, в думках відчуєте його ще раз.
Спробуйте використовувати аутотренинговые вправи. Склади для себе формули, настройтеся на те, що «У мене все вийде» і повторюйте ці слова перед сном. На іспиті не втрачайте самовладання в складній ситуації, хоча це і не легко. Пригадаєте про відчуття гумору – іноді воно виявляється і у екзаменаторів.
Складіть план відповіді на іспиті, – це теж заспокоює.
Мета кожного учня – скласти іспит якнайкраще. А оцінка залежить від двох різних показників: знань і уміння поводитися на іспиті.
Майте вид упевненої в собі людини. Одягніться на іспит охайно. Говорити неголосно, але чітко і упевнено, посміхайтеся. Настройтеся на обов’язковий успіх, особливо на першому іспиті.
5. Будьте спокійні і уважні при виконанны тестового завдання.
6. Забудьте про образи на вчителів, батьків, в цілому, відсторонитеся від всього непотрібного.
7. Заспокойте себе тим, що завтра буде день без іспиту, тому сьогодні слід себе показати найкращим чином.
Як позбавитися від поганого настрою?
Ця «хвороба» відома всім: і дорослим, і дітям. Ліків від поганого настрою немає, але можна подолати цю напасти і без них.
Найперше – потрібно виговоритися, тобто поговорити з другом або іншою людиною, мамою або отцем. В крайньому випадку, можна розповісти про свої проблеми і біди собачці або котикові.
Поганий настрій можна і прислати. Заснути хоч би на півгодинки. Засинаючи, уявите щось дуже хороше, і побажайте, щоб воно приснилося. А прокинувшись, посміхніться. Можна бути схожим босоніж по землі, траві або легенький пострибати, представляючи себе деревом, яке пускає могутнє коріння в землю. Якщо тепло і сухо, полежте на землі, «послухайте» її пісню, казку, шепіт – це вже хто що почує.
Частіше посміхайтеся – поганий настрій всміхнених людей не любить.
На іспиті
1. Ніхто не має сумніву, що ви добре знаєте всі напрямки сучасної моди, але всі ультрасучасні речі та екстравагантне вбрання не надівати, а для іспитів вибрати щось відмінно до ситуації. Бажано, щоб в вашому одязі переважали теплі відтінки: рожеві, оранжеві, жовті, жовто-зелені.
2. Викладач зовсім не бажає вашої крові. Намагайтесь навіяти собі те, що викладачі зовсім не хочуть нікого „загрузити”.
3. Від усмішки стане всім світліше! Тому посміхайтесь щиро і від всієї душі, і тоді перший контакт з викладачем буде добрим. Відповідаючи, намагайтесь дивитися не із-під лоба на викладача, а відкрито.
4. Якщо вам ставлять запитання, це не значить, що вас хочуть „загрузити”. Як правило, ці запитання уточню вальні і в них уже є відповідь, або її частина. Зробить глибокий повільний вдих і видих. Не поспішайте видавати перше, що прийде вам на думку. Про вас не подумають поганого, якщо ви скажете: „Дайте мені трохи подумати, будь ласка!”. Ви встигнити заспокоїтися, і відповідь з’явиться сама по собі
